Керівник: Мудрішаємо разом. Керуймо ефективно!

Результативность как страшный сон «ходящих на работу»

Никогда не ходил на работу чтобы просто убивать время, но Прививку от работания ради процесса получил в свое время от двух людей – Анатолия Жуковского (предприниматель и меценат) и Виктора Юшина (автор системы Результат, последователь учений В. Щедровицкого)

Каждое действие должно заканчиваться результатом. Он может быть положительный или отрицательный, но должен быть итог сделанного. Большинство из нас на вопрос «Что делал сегодня на работе» ответят «Работал», т.е что-то делал, а не сделал. Подводить результативные итоги – это определенный стимул. Результат может быть не сегодня и не завтра, если взять, например писателя. Продуктом деятельности секретаря – референта являются выполненные задания: позвонить, предупредить, организовать. Рабочий на заводе за день произвел какое-то количество или готовой продукции, или заготовок, которые завтра станут готовым продуктом. Сложнее там где предоставляются услуги. Любое государственное учреждение работает с людьми. Например, отделы соцобеспечения. Они тоже могут оцифровать свою работу: количество подготовленных ответов на запросы, численность принятых граждан, количество обработанных законодательных актов и т.д. Что это дает? Самое главное – это собственное видение производительности, результативности работы. Эти цифры можно использовать и при сравнении своей активности и для составления планов и для отчета перед кем-то. Вот взять городскую власть. Идеальная картина результативности действий выглядела бы отчетом городского головы, как предусмотрено ЗУ, городского совета (обобщенная по принятым решениям и их последствиям для общества). Это должен быть не просто перечень как у нас практикуется, а аналитический отчет. Мэр летал в Швецию. За чей счет, что там делал, какие последствия визита например для города Ровно? Летал не один раз и он и еще чиновники, обсуждали возможность строительства тепловых насосов на базе очистных сооружений. Какая результативность поездки, какая рентабельность вложенных в эти поездки ресурсов. Или взять визиты в Германию, или переговоры с ними. Результатом должен стать мусороперерабатывающий завод. Об этом слышали все. Это хороший пример, если детали не помешают (бюджет строительства, инвестиции, обязательства власти перед инвесторами и т.д.). Потому что иногда детали всю пользу от будто положительного результата и отвлекают. Очень ценю отчеты или информацию, которая дает представление о мотивах. В этом лидерами являются общественные организации, которые часто отбор на мероприятия делают через мотивационные эссе. Суть их очень проста «Зачем вам это нужно, что оно вам даст, где сможете этим воспользоваться, кому от этого будет польза». Вот так можно и строить, например отчет ЖЭКа. Отремонтировали 35 скамеек, потому что были письменные обращения граждан, или этот квартал был внесен в план ремонтов городским советом или по просьбам депутатов городского совета. Теперь удобства при уличном отдыхе получат молодые мамы с детьми, люди старшего возраста. Я против бюрократизации всех процессов но я за то чтобы важные документы, в которых говорится о расходовании не своих денег, носили аналитический характер и отражали результативность действий.
Почему у нас считается, что результат есть там, где рабочие работают на сдельной системе оплаты труда – сколько сделал столько получил, а вот сфера услуг, особенно госслужба, работа на отработанное время – это «работание», а не результативные действия. Это в корне неправильно. Нужно не делать, а зарабатывать, не ходить на работу, а работать на результат. Много где можно сделать систему оплаты труда смешанной, которая бы зависела и от промежуточной работы и от конечного продукта. Это будет стимулировать думать для чего ты это делаешь, видеть общую картину рабочего дня, процесса, отдельной операции. Количество «чаев, перекуров, перекусов» уменьшится в разы. Та же ситуация и с отпрашиваниями с работы и больничными надуманными. Обычно для этого нужно разработать критерии оценки результативности труда, поработать с коллективами для того чтобы они работали на единую цель, а не на свою локальную «солдат спит – служба идет». Результативность важна и не только на производстве.
То же касается и просто быта. Фраза от женщины «убиралась по дому» для мужчины звучит «Нечто делала целый день», совсем другое значение имеет выражение «убрала в доме», мужской ум переводит это «В доме чисто»   И наоборот «Ремонтировал машину» ретранслируется в женском понимании «Где-то бродил в гараже », а «Отремонтировал левую фару» соответственно в «Какой же он у меня мастер, будет на чем завтра к родителям ехать». Процесс он как известно лишь в одном случае :) приносит удовольствие во всех других важен результат!

P/S Активная дискуссия происходит в одной из социальных сетей по этой статье. Вот переношу ее сюда и приглашаю участников продолжить ее в комментариях.

  • Oleksandr Polishchuk это понравилось.
    • Yuriy Pylypenko

      Не згоден з такою позицією. В більшості результативність не залежить від того чим займалася людина на роботі. Якщо це виробниче підприємство, то його результат залежить від виробничих потужностей та/або ємності ринку збуту. Річна виручка не залежить чи буде хтось імітувати бурну діяльність чи ні.
      Якщо це державна структура, що надає якісь послуги, то і річний обєм наданих цією структурою послуг залежить від затвердженого фінансування, а не чи сидів чиновник на робочому місці чи в бані.
      Якщо впроваджувати критерії результативності, то може виявитися що працівник на 9 прийшов на роботу, до 11 години виконав все що міг виконати сьогодні і каже “мені можна йти додому, перебування з 11 до 18 не додасть ніякого результату”.

      Абсолютна більшість і робочих і службових професій це “диспетчерські” посади. Людина повинна 9-10 годин знаходитися на робочому місці, щоб в разі чого відреагувати на ситуацію чи на запит. Важливий саме процес, якщо виникне якась ситуація (зламався станок, прийшов новий клієнт, прийшов перевіряючий інспектор), а на місці не сидить “диспетчер” – на ситуацію відреагують або дуже пізно або взагалі не відреагують. Станок не видасть своєї виробничої потужності чи організація не вибере річний об’єм фінансування і результат стане менший.
      Чим менше ситуацій виникало, тим ближчий результат організації до потенційно можливого. Чим більше роботи виконав працівник, чим більший його особистий трудовий внесок – тим більший ущерб річному об’єму виручки.

      суббота в 21:00 · 
    • Yuriy Pylypenko

      Секретар-референт це теж “бабка-вахтерка”. Критерій його успішності це не кількість виконаних завдань, організованих зустрічей. Його критерій – це перебування на місці з 9 до 18 і кількість провалених завдань. Секретар який зробив 100 результативних подій, але відлучився з 17 до 18 або провалив хоча б 1-2 доручень – буде звільнений. Секретар який зробив 1 результативну подію, але був на місці з 9 до 18 і не провалив жодного доручення – буде премійований.
      суббота в 21:14 ·
    • Yuriy Pylypenko Чому міський голова має комусь звітуватися взагалі. Місцеві органи влади створені для виконаня делегованих КМУ повноважень. На виконання делегованих повноважень КМУ виділяє фінансування. За що місцевий орган звітує в центральні органи влади.
      Громаді мер не підконтрольний і не підзвітний. Повноважень виконувати доручення громади мер за Конституцією не має. Це протизаконно.

      суббота в 21:19 · 
    • Yuriy Pylypenko

      Звіт ЖЕКу це взагалі смішно. Все рівно що заставити рекетира-здирника звітуватися на що він потратить вибиті з вас гроші.
      По діючому законодавству КМУ вповноважує ЖЕКи розсилати громадянам податкові-квитанції. Права відмовитися від цих “листів щастя” чи порвати їх в громадян немає. Американці кажуть що неможливо уникнути 2 речі: смерть і податки. Українці законно можуть уникнути податків, але не можуть уникнути листів щастя від Комуненергій і ЖЕКів.
      По своїй суті Комуненергії і ЖЕКи реалізовують майновий податок. Володіння нерухомістю автоматично покладає на власника обов’язок сплачувати майновий податок. КЕ і ЖЕКи виступають фіскальними агентами Кабміну.
      Ні ДПА, ні КРУ, ні ЖЕКи не повинні звітуватися на що вони потратили зібрані суми коштів.
      суббота в 21:28 ·
    • Николай Орлов

      Юро, почав читати коментарі, починаючі з останнього і подумав що вій акаунт зламали))) Так розписався!! Але коли перечитав ще раз і зпочатку то відчув що то твої слова. Радий що стаття не залишила байдужою. Одразу хочсу сказати, що погоджуюсь стосовно того, що є ряд професій які носять характер диспетчерський або пожежно-рятувальний коли потрібно висиджувати час не залежно від того чи робиш щось чи ні. Щодо секретаря-референат погоджуюсь що відлучка з 17 до 18 більше їй нашкодить ніж перед цим гарно виконані завдання)) А от щодо ЖЕКу і міського голови то тут даже сперечатись не буду. КМУ жодного відношення до місцевого самоврядування немає. Міського голову обирають мешканці їм він і підзвітний. ЖЕК – це орган який утворюється міською радою, отже теж є в комунальній власності, а відповідно і гроші витрачає наші і куди – всі мають право знати.
      Вчера, в 10:44 ·
    • Yuriy Pylypenko

      ‎> КМУ жодного відношення до місцевого самоврядування немає
      найбезпосередніше. Перелік повноважень і обовязків визначає КМУ, а не громада. Перелік делегованих повноважень і фінансування на їх виконання і звітування призначає КМУ а не громада. Мер не підзвітний громадянам. Громадяни не мають права звертатися до нього, а мер не має обовязків їх слухати.
      Натомість повноваження КМУ мер зобовязаний виконувати.
      Якщо замість делегованих КМУ повноважень мер почне виконувати доручення громади – контролюючі органи зобовзані усунути порушення Конституції.

      Права знати куди витрачає гроші ЖЕК ніхто не має. Ні Конституція ні закони такого права не передбачають. По діючому законодавству ці речі захищаються як комерційна таємниця. Якщо співробітник ЖЕКа розголосить цю таємницю, директора ЖЕКа легко виграє судовий позов проти цього співробітника.

      Діяльність ЖЕКів регулюєтся не громадою і не мером, а нормативними документами центральних органів влади (КМУ, міністерства, комітети). Якщо мер не виконує нормативні документи КМУ – легко виграється суд проти мера (див. позов Сергія Пінчука до міськвиконкому)

      Вчера, в 19:41 · 
    • Yuriy Pylypenko ‎> що є ряд професій які носять характер диспетчерський або пожежно-рятувальний

      Всі інші професії, в яких є натуральна виробітка давним-давно працюють на відрядній формі оплати праці, або як мінімум мають встановлені норми виробітку чи погодинну оплату праці.

      Вчера, в 19:45 ·
    • Олександр Гладунов Колеги, питання результативності досліджено досокнально, зверніться, наприклад, до Пітера Друкара: http://www.management.com.ua/bp/bp020.html

      www.management.com.ua

      Работа управляющего состоит в том, чтобы быть эффективным. Чем бы он ни занимался — бизнесом или работал в больнице, в правительственном учреждении или в профсоюзном комитете, университете или в армейском подразделении, — от него требуется правильное выполнение задач, то есть ожидают проявления эффе…
      10 ч. назад ·
      Олександр Гладунов Інша справа, що примостити дієві концепції менеджменту до практики нашого державного управління ( і самоврядування) – завдання майже нездійсненне.
    • 10 ч. назад ·
    • Yuriy Pylypenko

      Ефективний управлючий – ефективно досягає поставлені цілі. Розбіжності виникають не в підходах до ефективного досягання цілі, тут Пітер Друкер та інші на висоті. Розбіжності виникають в ідентифікації реальних цілей організації.
      В мене з Миколою різне бачення функцій того ж мера. Орлов говорить як воно є наприклад в США і має бути в нас, я говорю як воно є по Конституції України. Ефективний з точку зору Кабміну (ефективно виконує делеговані повноваження) може бути неефективний з точки зору громади (абсолютно ігнорує громаду). Ефективний з точки зору громади – виконує її побажання і доручення, може бути неефективним з точки зору Констиитуції і до такого мера можна застосувати КРУ, прокуратуру, суд і тюрму.
      8 ч. назад · Николай Орлов Колеги, дійсно дякую за таку конструктивну дискусію, було б супер що це відбувалось на сторінках самої статті http://kerivnyk.org.ua/rezultativnost-kak-strashnyj-son-xodyashhix-na-rabotu.html
    • kerivnyk.org.ua

      Никогда не ходил на работу чтобы просто убивать время, но Прививку от работания ради процесса получил в свое время от двух людей – Анатолия Жуковского (предприниматель и меценат) и Виктора Юшина (автор системы Результат, последователь учений В. Щедро…
      7 мин. назад ·
      Николай Орлов щодо впливу КМУ на місцеве самоврядування то я всерівно його не розділяю. КМУ – орган виконавчої влади його дія на ОМС не розповсюджується як норма прямої дії. Він рамки ставить в яких ОМС діє
    • 3 мин. назад ·
    • Николай Орлов а не підміняє ОМС і по ЖЕКах, вони не є підпорядкованими ні обласному управлінню ЖКГ ні міністерству. Вони зобовязані виконувати ЗУ і Конституцію, а деякі постанови КМУ лише знов таки ставлять рамки, наприклад щодо створення осбб, граничних норм на тарифи. Так непрямий вплив є. Мер зобовязаний звітуватись перед громадою. Його не КМУ а виборпці обирають по ЗУ і Конституції, а не рішенням КМУ, ЖЕКівські гроші-публічні і прозорі тому що ЖЕК не комерційна структура а комунальна власність громади

      около минуты назад ·
    • Yuriy Pylypenko

      ‎> не розповсюджується як норма прямої дії
      Виділення коштів це є норма КМУ найпрямішої дії. Більш прямішої дії ніж дати або не дати кошти на ті чи інші цілі в державному управлінн не існує. Перелік статей фінансування, розміри субвенцій, субсидій, нормативи фінансування статей розробляє КМУ і доводить меру до виконання.
      Громаді мер не зобов’язаний нічого звітуватися і по факту й не звітується.
      Навіть такі публічні речі як самі засідання ради, порядки денні, ухваленгі постанови – мають гриф “секретно”, тоді як в демократичному світі вони транслюються в прямому ефірі. В США постанова міськради за яку проголосували депутати вважається нелегітимною якщо з часу розміщення цього пункту порядку денного в ЗМІ до моменту голосування пройшло менше як 2 чи 3 тижні (за цей час громадяни мають право подати пропозиції чи скарги). Громадянин міста Рівне має право бути присутнім на засіданні міськради будь-якого міста США з правом виступу (за умови попередньої реєстрації). Громадянин міста Рівне не має права бути присутнім на засіданні міськради, а витребувати рішення за які голосували депутати можливо лише маючи корку прокурора.
      9 ч. назад ·
    • Николай Орлов пропоную до коментування на сайті, буде змога почути і інших небайдужих до теми місцевого самоврядування і витребування рішень з корочкою прокурора))
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (ще не оцінили)
Loading...
  • Анатолій

    Цікава дискусія. Від реверансів перейду до суті. Пану Юрію перед тим, як писати такі абсурдні речі про непідпорядкованість міського голови громаді, про те, що мер не зобовязаний звітуватися перед громадою, про закритість від громади проектів рішень та рішень ради варто було б спершу ознайомитися з двома досить цікавиви законами. Законом України “Про органи місцевого самоврядування” та “Про доступ до публічноїь інформації”.

    У першому законі чітко прописано, що міський голова підзвітний територіальні громаді і зобовязаний перед нею звітуватися на відкритій зустрічі щонайменше як один раз на рік.

    У другому зазначається, що засідання колегіальних органів, зокрема, органів місцевого самоврядування є відкритими. Проекти рішень в обовязковому порядку за 20 днів до сесії повинні бути оприлюднені, зокрема, на сайті ради. Якщо цього не було зроблено, то такий проект на сесію виносити не можна. Рішення сесії мають бути опубліковані протягом 5 днів після сесії.

    Також у даному законі зазначається, що обмеженню в доступі не підлягає інформація, що стосується використання бюджетних коштів. Тобто, ця інформація є відкритою і може надаватися за запитом.

    Що стосується ОМС і постанов КМУ. Яке відношення КМУ має до місцевого самоврядування. КМУ – це виконавча гілка влади, на місцях виконавча влада представлена адміністраціями, а не місцевими радами.Не варто плутати місцеве самоврядування та винонавчу владу. Як вже зазначалося вище постанови КМУ ставлять певні рамки у роботі місцевих рад, але не визначають її.

  • Работаю руководителем среднего звена на одном из машиностроительных предприятий России (оборонка) За это и говорю.
    Сдельную оплату труда пора отменить (ИМХО), т.к. сдельщика напрягает осознание того, что “меньше сделаю – меньше получу” и поэтому он зачастую гонится за количеством. Соответственно страдает качество, предприятие несёт убытки, и т.д. И наказать его за брак не всегда возможно, потому, что на большинстве (если не на всех) подобных предприятий, тяжелейший кадровый кризис! В лихие 90-е, классные специалисты разбежались на более прибыльные места. А ведь они совершенствовали своё мастерство годами! Многие уникальные производства уничтожены! Сейчас, это жалкое их подобие. Катастрофически не хватает исполнителей, работников рабочих специальностей. Куда ни плюнь – попадёшь в начальника. Поэтому, чтобы удержать последних оставшихся пенсионеров, всё заминается, прощается и умалчивается. Умами руководителей правит советская модель ведения хозяйства. Вернее то, во что она превратилась к концу своего существования (безответственность, бесхозяйственность, и т.д.). В это болото не проникают солнечные лучи, а если в нём, вдруг возникает светлый ум, готовый вести хозяйство по-новому, отвечать за результат, выдавать высококачественную продукцию, его тут же сжирает эта СИСТЕМА!
    Извините, если не в тему, просто наболело…

    • admin

      Все в тему. Спасибо за мнение. Крайности они везде крайности. Каждая позиция может быть обставлена своей системой мотивации, а то что не хватает квалифицированных, дисциплинированных, адекватных технических исполнителей (механиков, инженеров, проектировщиков…) которые умеют и делать и думать – это тоже факт!

  • Ганна

    А знаете почему не хватает специалистов? Их не мотивирует зарплата, им не где жить, купить жилье на зарплату невозможно, не решены социальные вопросы и т.д. А ведь мужчине нужно еще семью содержать – дети, жена, лечение, обучение за все нужно платить. Может я тоже утрирую, но в большинстве случаев – честно работать на зарплату для такого среднего специалиста – это значит жить в нищете.