Керівник: Мудрішаємо разом. Керуймо ефективно!

Піклувальна рада закладу освіти – новий рівень спільної праці

до статті радаБатьківські комітет чи піклувальна рада? Яку форму організації співпраці обрати? Як діяти в ситуації коли Міністерство все старе скасувало, а нового ще нічого не прийняло? Батьки ще досі актив школи, чи вони потрібні були лише для збору коштів? Як контролювати та допомагати закладу освіти. Про все це у дописі засновника Аналітичного центру розвитку міста «ЗЕОН», експерта Партнерства «За прозорі місцеві бюджети» Миколи Орлова

Станом на сьогодні все що було розроблене як типове для створення наглядової ради (піклувальної), батьківських комітетів вже відмінено, скасовано. Наказ Міністерства освіти і науки України № 45 від 05 лютого 2001 року вже не чинний з 12.07.2019, затверджував Положення про піклувальну раду, а нині такого типового Положення немає. А що робити із тими піклувальними радами, які вже створені раніше і за цим наказом? А що робити тим закладам освіти які нині хочуть  створити такі органи, їм чим керуватися? Батьківські комітети, як пронеслася інформаційна хвиля на початку 2018 року, рішенням міністра чи то скасовані чи то відмінені, ось і лист тому в підтвердження.наказ МОН

Розбираємось. Що нам з цього приводу говорить ЧИННЕ законодавство? Будемо цитувати назву статті і саме ті пункти, які вважаємо важливими в контексті нашого дослідження.

ЗУ «Про освіту»

Стаття 29. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти

  1. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти створюється за рішенням засновника відповідно до спеціальних законів. Порядок формування наглядової (піклувальної) ради, її відповідальність, перелік і строк повноважень, а також порядок її діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
  2. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти сприяє вирішенню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійсненню контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу освіти з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами.
  3. Члени наглядової (піклувальної) ради закладу освіти мають право брати участь у роботі колегіальних органів закладу освіти з правом дорадчого голосу.
  4. До складу наглядової (піклувальної) ради закладу освіти не можуть входити здобувачі освіти та працівники цього закладу освіти.
  5. Наглядова (піклувальна) рада має право:

брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу освіти та контролювати її виконання;

сприяти залученню додаткових джерел фінансування;

аналізувати та оцінювати діяльність закладу освіти та його керівника;

контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти і вносити відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу освіти;

вносити засновнику закладу освіти подання про заохочення або відкликання керівника закладу освіти з підстав, визначених законом;

здійснювати інші права, визначені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти

  1. Батьки здобувачів освіти мають право:

……брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;

Стаття 70. Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти

  1. Громадське самоврядування у сфері освіти – це право учасників освітнього процесу та громадських об’єднань, інших інститутів громадянського суспільства, установчими документами яких передбачена діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з особливими освітніми потребами, вирішувати питання у сфері освіти як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування, брати участь в управлінні закладом освіти, місцевими і державними справами у сфері освіти з питань, що належать до їх компетенції.

…..3. Органи громадського самоврядування у сфері освіти створюються:

у закладі освіти – за ініціативою учасників освітнього процесу;

на місцевому (територіальному) рівні – за ініціативою фізичних осіб та/або громадських об’єднань, інших інститутів громадянського суспільства, установчими документами яких передбачена діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з особливими освітніми потребами відповідно до законодавства;

Органами громадського самоврядування у сфері освіти є:

органи громадського самоврядування закладу освіти;

….

  1. Органи громадського самоврядування мають права (повноваження), визначені спеціальними законами та/або установчими документами закладів освіти, та можуть здійснювати інші права, не заборонені законом.
  2. Державно-громадське управління у сфері освіти – це взаємодія органів державної влади, органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями, іншими інститутами громадянського суспільства з метою прийняття ефективних управлінських рішень та задоволення суспільних інтересів у сфері освіти.
  3. Для забезпечення державно-громадського управління у сфері освіти можуть утворюватися репрезентативні громадські об’єднання та інші інститути громадянського суспільства, що представляють, у тому числі:

педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників;

здобувачів освіти;

батьків;

заклади освіти;

роботодавців;

об’єднання зазначених категорій осіб.

  1. Органи державно-громадського управління у сфері освіти утворюються за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування у формі робочих груп, дорадчих, громадських, експертних та інших органів.

Органи державно-громадського управління у сфері освіти мають повноваження, передбачені актами про їх утворення.

Стаття 71. Громадський нагляд (контроль) у сфері освіти

  1. Громадський нагляд (контроль) у системі освіти здійснюється суб’єктами громадського нагляду (контролю) – громадськими об’єднаннями та іншими інститутами громадянського суспільства, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з інвалідністю, професійними об’єднаннями педагогічних і науково-педагогічних працівників, об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів та органами, до яких вони делегують своїх представників.

….

А щодо проекту спеціалізованого закону, то радимо подивитися статті, які корелюються із нормами ЗУ «Про освіту»

Згідно проекту ЗУ «Про повну загальну середню освіту» http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH7VG00A.html

Стаття 25. Права, обов’язки та відповідальність батьків учнів

Стаття 28. Громадське самоврядування в закладі освіти

Стаття 29. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти

Стаття 70. Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти

Стаття 71. Громадський нагляд (контроль) у сфері освітишкола

Виходячи із аналізу законодавства в частині громадського самоврядування в закладах освіти, доходимо до висновку:

  1. В закладах освіти можна створювати будь-які органи громадського самоврядування.
  2. Органи державно-громадського управління у сфері освіти утворюються за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування у формі робочих груп, дорадчих, громадських, експертних та інших органів. А отже, наприклад, у формі піклувальної ради.
  3. Органи громадського самоврядування мають права (повноваження), визначені спеціальними законами та/або установчими документами закладів освіти, та можуть здійснювати інші права, не заборонені законом. Звертаємо увагу на та/або, це означає, що установчих документів і рішень закладу освіти достатньо, щоб такий орган самоврядування з’явився.
  4. Органи громадського самоврядування у сфері освіти створюються у закладі освіти за ініціативою учасників освітнього процесу. Учасниками освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є:

учні (вихованці);

керівники;

педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі;

інші спеціалісти;

батьки або особи, які їх замінюють.

  1. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти створюється за рішенням засновника, а її Порядок формування, її відповідальність, перелік і строк повноважень, а також порядок її діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
  2. Оскільки окремих законів, наказів МОН про створення наглядових (піклувальних) рад не має, а існуючі скасовані, то для закладів середньої освіти користуємось ЗУ «Про освіту», ЗУ «Про загальну середню освіту», а вони містять згадані права для самоврядування, створення органів державно-громадського управління у закладі. Лише не містять детальних інструкцій, алгоритмів, типових положень для здійснення цього самоврядування, в т.ч батьківського. Значить ці інструкції алгоритми можна виписати і впровадити силами закладу, ініціаторів створення, засновником.

батьківський комітет

Тепер повернемося до теми заборони чи то скасування батьківських комітетів у школах про що ми говорили на початку матеріала. Їх НІХТО не забороняв і не відміняв.

МОН ще 1 лютого 2018 року написало лист https://mon.gov.ua/ua/news/stop-fejk-mon-ne-skasovuvalo-i-ne-mozhe-skasuvati-batkivski-komiteti-prote-planuye-cherez-zakon-zminiti-pravila-yih-stvorennya-ta-vzayemodiyi-zi-shkoloyu

МОН у межах своїх законних повноважень не мало і не має стосунку до створення чи не створення в закладах загальної середньої освіти органів батьківського самоврядування (батьківських комітетів). Відповідне роз’яснення надається прес-службою МОН у зв’язку з поширенням низки публікацій про нібито скасування Міністерством батьківських комітетів.

Накази, що втратили чинність (№ 440 та 205), були складовою «старого» законодавства та за своєю правовою природою мали рекомендаційний характер і не містили жодних загальнообов’язкових норм. До того ж, повноважень у Міністерства на врегулювання питань діяльності (прав чи обов’язків) батьківського чи учнівського самоврядування немає.

Закон України «Про освіту» однозначно визначає наявність органу батьківського самоврядування як одного з органів управління закладом. Враховуючи, що вказаний Закон є рамковим і стосується всіх складників освіти, необхідна імплементація його положень. Зокрема, у новому Законі «Про загальну середню освіту» буде деталізовано порядок створення органу батьківського самоврядування та його відносин і взаємодії зі школою та її засновником (місцевими органами самоврядування). Міністерство вже працює над написанням відповідного Закону та планує подати його на розгляд Верховної Ради цього року.

Однак сьогодні рішення про створення батьківських та/або учнівських комітетів (як органів управління закладом) все ще приймає сам заклад на загальних зборах (конференції) трудового колективу. Через це  наявність (відсутність) відповідних органів не залежить від бажання батьків або здобувачів освіти. Саме це має змінити новий Закон «Про загальну середню освіту». – кінець цитати.

Повертаючись до вищеописаного нами, констатуємо:

  1. Станом на дату написання матеріалу нового ЗУ, який би імплементував положення ЗУ «Про освіту» щодо деталізації порядку створення органу батьківського самоврядування чи органів державно-громадського управління у сфері освіти  та його відносин і взаємодії зі школою та її засновником, не прийнято, а отже діє вищеописаний нами порядок – рішення засновника та ініціаторів створення органу громадського самоврядування і є тим необхідним мінімумом для їх заснування.
  2. Форма цього громадського органу може бути хоч у формі наглядової (піклувальної) ради хоч…батьківського комітету.
  3. Зважаючи на те, що саме піклувальна рада є ширшою за спектром включення осіб, а відповідно і можливостей їх сприяння закладу освіти, то саме піклувальна рада вбачається саме тим інструментом, який є помічним для учасників освітнього процесу і тих, хто вболіває за долю школи, ліцею тощо.

Для наглядності порівняємо ці два органи. Джерело: http://www.kypur.net/novyj-zakon-pro-osvitu-u-chomu-riznytsya-z-batkivskymy-radamy-i-yak-tse-mozhna-zastosuvaty-u-kropyvnytsko/

Батьківський комітет Піклувальна рада
створюється відповідно до Статуту школи створюється за рішенням засновника (орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника)

·       порядок формування ради, її відповідальність, перелік і строк повноважень, а також порядок її діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти

Метою діяльності батьківського комітету є:      надання допомоги педагогічному колективу загальноосвітнього навчального закладу в реалізації завдань загальної середньої освіти Сприяє закладу освіти у: ·       вирішенні перспективних завдань його розвитку ·       залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямків розвитку ·       здійсненню контролю за використанням фінансів ·       ефективній взаємодії з органами місцевого самоврядування, наукової громадськістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами
Завдання: допомога у здобутті учнями обов’язкової загальної середньої освіти; запобігання бездоглядності дітей у вільний від занять час; сприяння збереженню життя і здоров’я учнів; сприяння в організації та проведенні масових виховних заходів для дітей, організаційному забезпеченню їх літнього відпочинку та оздоровленню; сприяння соціально-правовому захисту учасників навчального процесу; всебічне зміцнення зв’язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей; залучення батьківської громадськості до організації профільного навчання і професійної орієнтації учнів, позакласної та позашкільної роботи; організація роботи серед батьків з метою розповсюдження психолого-педагогічних знань серед батьків та підвищення їх відповідальності за навчання і виховання дітей; допомога у зміцненні господарської і навчально-матеріальної бази навчального закладу Члени піклувальної ради мають право: ·       брати участь у визначенні стратегії закладу освіти та контролювати її виконання; ·       сприяти залученню додаткових джерел фінансування; ·       аналізувати та оцінювати діяльність закладу освіти та його керівника; ·       контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти і вносити відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу освіти; ·       вносити засновнику закладу освіти подання про заохочення або відкликання керівника закладу освіти з підстав, визначених законом; ·       здійснювати інші права, визначені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти

Отже ми з’ясували для чого утворювати піклувальні [наглядові] ради і чому вони ширші за можливостями ніж батьківські комітети. Джерело: http://ufuti.pro/dynamics/322-navishcho-stvoriuvaty-pikluvalni-rady-u-zakladakh-osvity-sumshchyny.html

Хто уповноважений на створення піклувальної [наглядової] ради?

Піклувальна (наглядова) рада закладу освіти створюється за рішенням засновника відповідно до спеціальних законів. Порядок формування такої ради визначається спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

Таким чином місцева рада, яка є засновником відповідного закладу освіти, на сесії має прийняти рішення про створення цього органу та внести відповідні зміни до установчих документів закладу освіти.

В якій формі має працювати піклувальна [наглядова] рада та чим регламентується її діяльність?

Відповідно до Закону України “Про освіту” порядок діяльності піклувальної [наглядової] ради визначається спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

При цьому колегіальна природа цього органу свідчить про усталену практику їх роботи у формі засідань. Враховуючи зазначене, в установчих документах чи окремих положеннях [порядках, регламентах], які затверджуватимуться відповідною місцевою радою, слід врегламентувати всі питання щодо їх проведення, а саме: визначити порядок скликання [уповноважених осіб, періодичність, строки, форму скликання тощо], вимоги до правомочності засідань [мінімально необхідна кількість присутніх], порядок прийняття рішень (спосіб голосування, мінімально необхідна кількість голосів), вимоги до оформлення рішень [змістовні маркери, визначення підписантів] тощо.

Піклувальна [наглядова] рада повинна утворюватись окремо для кожного закладу освіти чи може бути одна для декількох закладів?

На законодавчому рівні немає вимог щодо необхідності утворення піклувальних [наглядових] рад окремо для кожного закладу освіти. Таким чином, засновник на власний розсуд, з урахуванням місцевих особливостей та наявної мережі освітніх закладів може утворити як окремі піклувальні ради так і одну для декількох освітніх закладів. Наприклад, в ОТГ можуть бути утворені окремо піклувальна рада, діяльність якої буде розповсюджуватись на всі школи та окремо на дитячі садочки.

Так само може бути утворено піклувальну раду для конкретної школи, наприклад, опорного закладу.

Хто може бути членом піклувальної [наглядової] ради?

Законодавством встановлено лише обмеження щодо неможливості входження певних осіб до складу піклувальної (наглядової) ради закладу освіти. Так у Законі України “Про освіту” визначено, що до її складу не можуть входити здобувачі освіти та працівники цього закладу освіти. Отже, всі інші особи мають право набути такого статусу. При цьому, вбачається логічним та доцільним включення до її складу, наприклад, представників місцевих органів управління освітою, успішних випускників, експертів, інфлюенсерів та батьків здобувачів освіти.

Чи є вимоги до кількісного складу піклувальної [наглядової] ради?

Таких вимог немає. Натомість, формуючи піклувальну (наглядову) раду необхідно звертати увагу на так звані “ліміт керованості” та “ліміт дієвості” органу. Досвід роботи колегіальних органів свідчить про оптимальну кількість їх членів від 5 до 10 осіб. Така кількість, по-перше, надає можливість оперативно скликати засідання, а, по-друге, забезпечує різноманістність думок.

Чи є робота в піклувальній [наглядовій] раді оплачуваною?

Членство в піклувальній [наглядовій] раді є добровільним та не передбачає фінансової винагороди. Тому така пропозиція повинна мати чіткі мотиватори для добровільної участі у роботі ради.

Це можуть бути:

  • можливість покращити освіту для своїх дітей;
  • можливість вплинути на діяльність закладу освіти, покращення його політик та змінити пріоритети;
  • особисте зростання, досвід на майбутнє та престиж позиції тощо.

Який юридичний статус мають піклувальні [наглядові] ради?

Піклувальна [наглядова] рада не є органом управління закладу освіти, немає статусу її відокремленого підрозділу, а так само стуатусу юридичної особи. Це консультативно-дорадчий орган, покликаний усіляко сприяти розвитку закладів освіти.

Яким чином піклувальна [наглядова] рада може сприяти залученню додаткових джерел фінансування?

Залучення коштів є одним із основних напрямів діяльності піклувальних [наглядових] рад. При цьому до складу ради не обов’язково мають входити люди, які даватимуть власні гроші. Такі ради можуть залучати фінансування не лише від батьків, так і від зовнішніх джерел, наприклад, благодійників або міжнародних донорів шляхом підготовки відповідних проектних заявок.

Члени цієї ради також можуть допомогати у лобіюванні рішень про виділення коштів для закладу на рівні місцевих рад. Тому тут важливо звертати увагу на компетенції майбутніх членів піклувальної [наглядової] ради під час її формування [досвід роботи з донорами, громадської діяльність, обізнаність у місцевому політикумі, політична вага, навички комунікації PR] тощо.

Чи є важливим для діяльності піклувальної [наглядової ради] фінансова автономізація закладу освіти?

Питання автономізації не є обов’язковим для можливості утворення піклувальної [наглядової] ради, але є дуже важливим для її ефективної роботи, оскільки саме це дозволяє прямо впливати на залучення коштів у конкретний заклад, визначати напрями їх використання та здійснювати контроль за їх витрачанням.

Mykola Orlov_press

Для повного і успішного завершення процесу необхідно розробити та прийняти положення, рішення, зібрати мотивованих до справи людей та організувати процес на початковому рівні. Це цілком можливо за активної участі органу місцевої влади в т.ч депутатського корпусу, учасників освітнього процесу. При потребі, за допомоги експертів, зокрема Партнерства “За прозорі місцеві бюджети”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 голос (а, ів), середній бал: 5,00 із 5)
Loading...