Регулярно під час відвідування засідань депутатських комісій, сесій Здолбунівської міської ради, Рівненщина, консультуючи на запити об’єднані громади Тернопільщини, отримую запитання щодо конфлікту інтересів у депутатській діяльності або сам вказую на невідповідності, які мені здається мають місце.

Секретар Здолбунівської міської ради дала мені чітку відповідь, що при здійсненні діяльності керуються 59 прим.1 статтею ЗУ «Про місцеве самоврядування»: https://ips.ligazakon.net/document/view/Z970280?an=916607&ed=2018_12_06

Тому на засіданнях комісій присутні особи, які будучи депутатами мають ще потенційний чи реальний конфлікт інтересів приймають участь в підготовці, обговоренні проектів рішень, впливають на формулювання, розміри сум фінансування, які потім виносяться і затверджуються на сесії.

Однак, до уваги, як на мене не береться той факт, що суперечка між Законами «Про місцеве самоврядування» та ЗУ «Про запобігання  корупції», зокрема ст.35 https://ips.ligazakon.net/document/view/T14_1700?ed=2018_08_31&an=400#400 врегульована

постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 442/730/17 Там висловлено позицію, яка матиме визначальне значення для формування єдиної правозастосовної практики стосовно рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування за участі депутатів, що діяли в умовах конфлікту інтересів.

Згідно із згаданою постановою, з метою формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування вимог статей 28, 35, 67 Закону № 1700-VII, Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: https://zib.com.ua/ua/137614-vs_uchast_u_golosuvanni_za_nayavnosti_konfliktu_interesiv_po.html

При вирішенні питання про наслідки прийняття рішення органом місцевого самоврядування в умовах конфлікту інтересів у депутата відповідного органу необхідно застосовувати вимоги Закону № 280/97-ВР. З аналізу норм цього Закону вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є сільська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу.

Визначено правовий статус депутата місцевої ради. Передбачено обов’язки кожного депутата та порядок дій ради, органів ради у випадку конфлікту інтересів.

З аналізу частини другої статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» убачається, що обов’язки щодо попередження конфлікту інтересів у депутата місцевої ради покладено не лише на такого депутата, але і на відповідну постійну комісію інших депутатів відповідної ради.

При виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти не лише у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким сама можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов’язана з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання, але і з врахуванням вимог статті 35 Закону № 1700-VII.

У частині другій статті 35 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

У пункті 1.1.2 Методичних рекомендацій зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Тобто, орган, наділений спеціальною компетенцією, НАЗК, відповідно до пункту 15 статті 11 Закону № 1700-VII витлумачив застосування положень статті 59-1 Закону № 280/97-ВР та частини другої статті 35 Закону№ 1700-VII, зазначивши, що у такій ситуації перевагу має спеціальний закон, яким є Закон№ 1700-VII.

Крім того, у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. З урахуванням вимог статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР про наявність такого конфлікту інтересів мав заявити і депутат відповідної постійної комісії сільської ради, до обов’язків якої входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів сільської ради чи будь-який депутат сільської ради, який обізнаний про те, що депутат відповідної та особа, щодо якої вирішується питання про передачу прав чи надання привілеїв, є близькими особами у розумінні Закону № 1700-VII.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції, органу місцевого самоврядування.

Корупція становить серйозну загрозу верховенству права, підриває основи демократії, нівелює соціальну справедливість, перешкоджає економічному розвитку та загрожує належному виконанню державою своїх зобов’язань щодо поваги, захисту, сприяння та виконання прав людини, що знайшло своє відображення у Конвенції ООН проти корупції.

У контексті вимог Конвенції ООН проти корупції частину першу статті 67 Закону № 1700-VII не можна розглядати окремо і без співставлення з вимогами статі 35 названого Закону щодо імперативної заборони, у тому числі і депутату місцевої ради, брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того, не лише депутат місцевої ради зобов’язаний запобігати конфлікту інтересів. Такий обов’язок прямо покладено на відповідну постійну комісію місцевої ради та на кожного депутата місцевої ради, який обізнаний з наявністю конфлікту інтересів у іншого депутата місцевої ради (статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР).

Отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

Особа, яка зверталася до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою про набуття права чи визнання такого права, не позбавлений можливості звернутися до відповідного органу про розгляд такої заяви у встановленому законом порядку, оскільки порушення, допущене радою при прийнятті оскаржуваного рішення не є перешкодою для повторного розгляду вказаного питання із дотриманням вимог чинного законодавства.

Враховуючи положення частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування щодо застосування вимог статей 28, 35, 67 Закону України «Про запобігання корупції», є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Викладена вище позиція мене як автора заснована на узагальненні матеріалу і особистому досвіді, надається з інформаційною метою, не є юридичною консультацією, роз’ясненням з правових питань, тощо.

Висновок: при виникненні будь – якого питання, де у депутата є потенційний чи реальний конфлікт інтересів він повинен про це публічно заявити , бажано у ПИСЬМОВІЙ формі, обов’язково ДО моменту розгляду цього питання, не брати участі ні в його підготовці, розгляді та і прийнятті рішення (НЕ БРАВ участі, а не утримався)

Микола Орлов, експерт Партнерства “За прозорі місцеві бюджети”