Деякий час тому з’явилась перша частина роботи на тему Місцеве самоврядування в Україні. Це 21 сторінка варіантів облаштування самоврядування взагалі в країні. Тим більше, що процеси децентралізації влади вже активно анонсуються Урядом і міністром Гройсманом.

Сьогоднішня праця-це мікс побаченого, почутого, адаптованого як в реаліях так і модельних варіаціях до сучасного життя прогресивного чи хоча б такого що їм намагається бути (але не надмірно модернового хайтекового) міста, як правило з поки що обмеженими фінансовими ресурсами, малого або середнього за розмірами. Це багатоілюстрована річ, адже для більшості політиків місцевого рівня багато букв то заскладно і потрібні картинки. От картинок тут і вистачає.

Писав з думкою про своє місто Здолбунів Рівненської області, 25 тисяч населення де все це по силам втілити у життя. З вірою у краще майбутнє наших міст, Микола Орлов

 

Кращі практики креативу і естетики використання міського простору

 

 

Посібник про важливі дрібниці, які перетворюють сірі та одноманітні місця проживання на яскраві і комфортні міста у яких хочеться жити.

 

2014

 

Зміст:

Вступ	Сторінка 2
Звичайні Лавочки	5
Ландшафтний дизайн біля під’їзду	11
Дахи багатоповерхівок	18
Сміттєві контейнери, урни, смітнички	21
Облаштування гідропарку	31
Зупинки громадського транспорту	42
Фасади та яскраві образи міського простору	46
Дороги, пішохідна зона	50
Вказівники, пам’ятні знаки	60
Громадські туалети	66
Туристична привабливість міста	69
Використані джерела	82

 

Автор: Микола Орлов, керівник НГО «Аналітичний центр розвитку міста «ЗЕОН», аналітик міського порталу http://zdolbunivcity.net/, старший викладач кафедри трудових ресурсів та підприємництва НУВГП, експерт з муніципального розвитку та регіональної економіки, сертифікований учасник програм «АХАЛАР: я і громада», Україна, Польща «Local Government Advocacy: Promoting Decentralization and Economic Growth», США «How to be a better policy advisor», «The future role of cities in a globalizing world: Challenges for new public strategies and innovative urban governance» Угорщина.

Skype: Mykola Orlov (SEON) e-mail: [email protected]

 Закачати усю книгу 83 сторінки БЕЗКОШТОВНО City area_Orlov 

Кращі практики креативу і естетики використання міського простору

Увага до деталей у великій мірі визначає успішну реалізацію бізнес-ідей.

Річард Бренсон

Зараз дрібниці нам здаються не цікавими, але можливо, ви просто ще не знаєте їм ціни, не вмієте в них знаходити смак?

Рей Бредбері

Людина, яка змогла зрушити гору, починала з того, що перетягувала з місця на місце маленькі камінці.

Китайський вислів

Але..

Aquila non captat muscas. Орел не ловить мух. :)

Латинський вислів

Адміністрації українських міст у своїй переважній більшості перетворились на офіси пожежних частин, які лише виїздять на пожежі і їх ліквідовують. Провалився кусень дороги – заремонтували, обвалився балкон-відновили, вкрали кришку люка-поставили нову. Коли комунальні пожежі загасили – переходять до оперативної роботи. Придбати контейнери, зробити відрізок дороги, а після цього відколупувати заасфальтовані колодязі, решітки зливової каналізації, якщо така раптом там була. Ці пожежно=оперативні роботи забирають 99% часу і фінансів. На розвиток залишається 1%.

Тому таким популярним, водночас ганебним є лозунг міських чиновників «Аби не гірше» або «Робимо все можливе». Звісно все можливе. В рамках того, що дозволяє законодавство, численні правила і обмеження в т.ч і власне професійні здібності самих управлінців та невігластво жителів, які нищать і те що є.

Міські чиновники неприховано обурюються відсутністю повноцінних можливостей для роботи органу місцевого самоврядування, все більшою централізацією влади в Україні на тлі постійних обіцянок повернутись обличчям до регіонів зі сторони правлячого режиму.

Щоб відремонтувати дорогу – потрібно пролобіювати «нагорі» щоб цю вулицю внесли до бажаного переліку. Та навіть коли вона там опинилась разом із бюджетними коштами на її ремонт чи будівництво присилають і фірму, кимось обрану, яка буде в твоєму місті робити роботу.

Тому і договори з’являються без номерів, дат, гарантійних зобов’язань, тому що або на таких умовах і щось поколупаються зроблять, або просто викреслять ваше місто і вулицю викреслять із списку.

А ще не забуваймо про державного монстра-рекетира Держказначейство, яке забирає гроші не питаючи і проплачує їх коли заманеться.

Тому обмежень багато, але випадків боротьби із цим зі сторони міських адміністрації особливо не помітно. Працюють за принципом «що нам дісталось в тому і борсаємось». Навіть асоціації є та їх регіональні відділення. І міські голови і селищні туди входять. По ідеї мав би бути потужним лобістським органом перед ВРУ і виконавчою владою щоб волати на повне горло «Схаменіться від місцевого самоврядування залишилось лише слово місцеве, давайте змінювати законодавство».

Кажуть найкраща дієта – це коли рот пластиром заклеїти, певне і збереження державного бюджету схожим способом можна рятувати, тоді і регіонам більше дістанеться. Мається на увазі областям, районам, містам :)

Знаєте, чому на більшій частині Європи люди себе відчувають щасливіше ніж ми, тому що мають змогу відчувати себе захищеною, залученою до самоуправління у рідному місті людиною, голос якої щось важить, для якої слова «рідне місто» не пустий звук так само як і для місцевих чиновників. Європа провінційна, і лише диктаторські режими будують палаци в Міждолинні із золотими унітазами. Провінційність дозволяє  збільшувати агломерації але не розширювати самі великі міста, європейська провінційність надає відчуття рівності і широти країни, українська провінційність дає лише відчуття ущербності і прагнення втекти до столиці. Столиці в таких країнах, де велика централізація влади, низька автономія місцевих влад – це держави в державі. В 46-ти, поки що, мільйонній країні, можна і потрібно розвивати повноцінне місцеве самоврядування.

Але не лише законодавці ініціативи гальмують цей процес, а й невміння чи не бажання використовувати і місцевий потенціал громади, бюджету, управлінського креативу міської адміністрації.

Для цього потрібні знання і вміння 21-го сторіччя, сучасні підходи і технології з врахуванням місцевих особливостей громад, територій заселення, вільних площ.

Одні і ті ж речі можна робити по іншому. І тому одноманітна відповідь міських чиновників «дайте гроші, а ми придумаємо що за них зробити» – це екстенсивний шлях який до того ж не гарантує ні креативу ні якості.

Можна почати з простих, маленьких справ, які зробити цікавіше, привабливіше, не звичніше. Увага до деталей гарантуватиме успіх у поціновувачів прекрасного, комфорту.

У цьому матеріалі ми спробуємо дати зразки того, що не потребує надзвичайних затрат проте естетична, екологічна, креативна складові сильно представлені.

Звичайні Лавочки

Стандартна ситуація яка є нині. Лавочка на 3-4 людини, хоча зазвичай нормальній людині потрібно максимум два місця на лавці. Третій часто зайвий. Отже є сенс видозмінити лавки. Зробити їх і для двох і для чотирьох та більше людей (компанії). Дизайнерське рішення можна прив’язати до місцевих особливостей, образів які відомі саме у цьому місті, селищі.

Як бачимо тут враховані інтереси і одинаків і компаній, адже комбінація із стільчиків і лавочок дозволяє розміститись одночасно до 6 чоловік

 

Ці практичні і прості у виготовленні сидіння навколо дерев несуть потрійну роль:

Заважають пошкодженню дерев, слугують місцем відпочинку, зручні для короткотривалого перепочинку у міській смузі.

Нижче підбірка фото зі Львова, же показано процес виготовлення зручних і багатофункціональних лавочок-клумб.

Красота. Із зрозумілих і доступних матеріалів, по-українськи важкі щоб не вкрали :)

З елементами живої природи. Є одна небезпека. Поверхня біля деревця ризикує перетворитись на велику могилу для сигаретних згарків.

Варіантів можна запропонувати ще багато, головне в усьому цьому-бути близькими до своїх мешканців. Знати їх уподобання, можливо значимих для краю персонажів, які можуть стати образами для вуличної інфраструктури в т.ч придорожніх лавочок.

Згадайте, як у фільмах романтично і загадково звучить фраза, яку чоловік говорить своїй дружині, наприклад на 10 річчя їх знайомства «О 10-й на НАШІЙ лавочці». А якщо вони всі однакові, стандартні, то романтика швидко вивітриться.

Лавочка  – здається така дрібниця. Але це і засіб для відпочинку і для зустрічі і для того щоб побути наодинці, спостереження за навколишнім світом. В такі хвилини хочеться відчути себе комфортно. І тоді у кожного може з’явитись саме «своя» улюблена лавочка.

На такій деревяній лавочці під час відпочику чи пікніку буде сидітись набагато природніше ніж на хайтеківському витворі із скла і металу.

Ці оригінальні лавочки нагадають про те що розумне і вічне сіють саме  книжки.

А ось ця лавочка-коло, можливо не найкращий варіант посидіти, але побудована таким чином, що знімає стрес і напругу зі спини, що погодьтесь, дуже важливо, якщо роботи ще багато, а часу на сауну, масажний кабінет чи домашній відпочинок поки що не намічається. Нашим старшим людям із консервативними поглядами ці витвори, скоріше не підійдуть, та і забратись на це коло, то треба трохи підстрибнути, а от молодь сприйняла би цю ідею. Мова йде не тільки про школярів, а й працюючу молодь, які вже відчули першу втому і навантаження організму але ще не втратили легкості поведінки у публічних місцях (вулицях, парках, скверах) де можуть бути встановлені ці «гудзики».

…….

 Закачати усю книгу 83 сторінки БЕЗКОШТОВНО City area_Orlov 

Ландшафтний дизайн біля під’їзду