Про це в інтерв’ю державній агенції Укрінформ заявив перший заступник голови Нацагентства Ігор Попов за результатами спеціальної перевірки відомостей, поданих минулоріч кандидатами на посади держслужбовців.

“Аналіз засвідчив, що 277 осіб, або майже 90% від їх загальної кількості, надали недостовірну інформацію про себе, зокрема, щодо декларування доходів, перебування на керівних посадах суб’єктів господарювання, притягнення до кримінальної відповідальності, притягнення до адміністративної відповідальності за корупційні діяння, підробку дипломів про освіту”, – сказав Ігор Попов.

За його словами, загалом минулого року було проведено 316 таких перевірок. До 1 січня 2012 року процедура проводилася щодо значно меншої кількості посад.

“Тепер, відповідно до закону України Про засади запобігання і протидії корупції, спецперевірка проводитиметься стосовно всіх осіб, які претендують на посади держслужбовців. Тобто це буде комплексне вивчення інформації про особу, яка бажає стати державним службовцем”, – зазначив Ігор Попов.

Він також припустив, що після відповідного указу Президента про спеціальну перевірку відомостей стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави, така спеціальна перевірка стане одним з найефективніших механізмів протидії корупції.

“Це дасть змогу приймати на державну службу чесних, професійних і досвідчених працівників”, – переконаний Ігор Попов.
Кумівство замість правди про себе

Водночас, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що навіть після ухвалення законів і указів про протидію корупції ситуація кардинально не зміниться.

В інтерв’ю Бі-Бі-Сі він сказав, що нині держслужба перетворилася “на прохідний двір і місце для заробляння грошей”, на відміну від європейських країн, де держслужба є сталою, вона не політизована, а особи відбираються за конкурсом і після перевірок.

“Влада каже, що у нас правова, соціально-демократична держава. Що це – не легенда? У нас держави в європейському розумінні немає. Зарубіжні політологи не раз відзначали, що у нас є регулярна і нерегулярна держава, конституційна і неконституційна держава. В радянські час держави теж не було – була партія. А коли партії не стало, то й не стало і держави. Тому є кримінал і корупція”, – каже Вадим Карасьов.

Політолог вважає, що служба, яка стежить за тим, як оформляються документи держслужбовців є, але є процеси, які, за словами Вадима Карасьова, не залежать від служби нагляду за законністю.

“Коли приходить політик, він тягне за собою всю челядь – від радників до масажиста, секретарів, водіїв. Вони заповнюють місця. В них є освіта? Політична доцільність переважає. Подивіться, що в депутатському корпусі переважає – “кумівство”, земляцтво, клановість. Звідси і кланова держава”, – твердить аналітик.

А ви як вважаєте?

Джерело