Керівник: Мудрішаємо разом. Керуймо ефективно!

Наглядова, спостережна, опікунська ради закладу медицини – яку обрати?

до статті радаГромадськість, бізнес, волонтери, медики, пацієнти, антикорупціонери, як їх всіх наблизити один до одного, залучити до співпраці на користь закладу медицини. Яку форму організації співпраці обрати? Управляти чи консультувати і радити? Контролювати чи допомагати. Про все це у дописі засновника Аналітичного центру розвитку міста «ЗЕОН», експерта Партнерства «За прозорі місцеві бюджети» Миколи Орлова.

ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» https://zakon.help/law/2801-XII у своїй 7 статті п.Г гарантує можливість здійснення громадського контролю та нагляду в цій сфері.

Стаття 7. Гарантії права на охорону здоров’я

Держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров’я шляхом:

а) створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров’я;

б) організації і проведення системи державних і громадських заходів щодо охорони та зміцнення здоров’я;

в) фінансування надання всім громадянам та іншим визначеним законом особам гарантованого обсягу медичних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом;

{Пункт “в” статті 7 в редакції Закону № 2168-VIII від 19.10.2017}

г) здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров’я;

д) організації державної системи збирання, обробки і аналізу соціальної, екологічної та спеціальної медичної статистичної інформації;

е) встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян у сфері охорони здоров’я.

 Наші медичні заклади реформуються, створюються комунальні підприємства, роль керівника закладу зростає, а з нею і відповідальність. Для того, щоб заклад не залишався сам на сам із  успіхами і проблемами, щоб не було спокус і даремних звинувачень у використанні коштів, та і для того, щоб залучати допомогу та підтримку, медичні комунальні підприємства, їх засновники (органи влади) можуть створювати різні дорадчі чи управлінські органи.

http://moz.gov.ua/uploads/0/3562-moz_metod_recomendations_autonomization_2018_ua_final_web.pdf Методичні рекомендації з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства (оновлена версія) коротко розкривають суть кожного із органів.

Для кращого розуміння потреб закладу медицини і можливостей наглядової, спостережної, опікунської рад, зведемо у таблицю всі ці види рад. При підготовці таблиці використовуємо як згадані методичні рекомендації так і напрацювання Харківської експертної групи: https://www.apteka.ua/article/477968 та Партнерства «За прозорі місцеві бюджети», яке вже третій рік впроваджує у об’єднаних громадах такий інструмент доброчесного врядування як Наглядові ради комунальних підприємств http://9-channel.com/2018/03/19/u-kiyevi-pidbili-pidsumki-roboti-proektu-zapobigannya-koruptsiyi-v-obyednanih-teritorialnih-gromadah-video/

Наглядова  рада Спостережна рада Опікунська рада
Законодавчі основи Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності» від 02.06.2016 р Стаття 78 Господарського кодексу україни Ст. 24 Основ;

Порядок утворення спостережної ради закладу охорони здоров’я, затверджений постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1077

Ст. 24 Основ;Примірне положення про опікунську раду при закладі охорони здоров’я, затверджене наказом МОЗ України від 23.07.2014 р. № 517
Де може утворюватися рада В комунальних унітарних підприємствах При державних та комунальних закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу вторинного і третинного рівнів, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення (обов’язково). Також можуть утворюватися при закладах охорони здоров’я первинного рівня При державних та комунальних закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу первинного, вторинного і третинного рівнів
Ким утворюється рада Наглядова рада комунального унітарного підприємства утворюється за рішенням органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство Власником медичного закладу або уповноваженим ним органом Керівником закладу охорони здоров’я або уповноваженим органом за наказом
Мета створення ради В межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства. Контроль за:

  • дотриманням прав та забезпеченням безпеки пацієнтів;
  • дотриманням вимог законодавства при здійсненні медичного обслуговування;

фінансово-господарською діяльністю

Здійснення громадського нагляду у сфері охорони здоров’я;

сприяння діяльності медичних закладів;

покращення якості та доступності медичних послуг;сприяння ефективному управлінню і розвитку;

покращення матеріально-технічної бази медичного закладу

Склад ради Порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради та її комітетів, порядок призначення членів наглядової ради затверджуються рішенням відповідної місцевої ради. Згідно з чинним законодавством до складу спостережної ради медичного закладу входять:

  • представники власника медичного закладу (уповноваженого ним органу);

представники структурних підрозділів з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення місцевої державної адміністрації та/або виконавчого органу відповідної місцевої влади

Законодавчо неврегульований.

Кандидатури до складу опікунської ради мають право пропонувати:

  • працівники медичного закладу;
  • керівник медичного закладу;
  • діючі члени опікунської ради (у разі наявності);
  • громадські організації;

кандидати шляхом самовисування.Кількість працівників медичного закладу не більше 1/5 від загального складу опікунської ради

Хто за згодою може включатися до складу ради Порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради та її комітетів, порядок призначення членів наглядової ради затверджуються рішенням відповідної місцевої ради. Депутати місцевих рад;

представники громадськості та громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на захист прав у сфері охорони здоров’я, організацій, що здійснюють професійне самоврядування у сфері охорони здоров’я та/або у сфері запобігання корупції

Благодійники;

представники бізнесу;

представники громадськості та громадських об’єднань, релігійних організацій, органів місцевого самоврядування, ЗМІ;

волонтери та ін.

Кому направляються рішення ради Керівнику та власнику (органу місцевого самоврядування) Власнику підприємства або уповноваженому ним органу та керівнику підприємства Керівнику підприємства

рада 1Що таке наглядова рада закладу охорони здоровя?

П. 1.4.9.методичних рекомендацій з питань перетворення…Наглядова рада

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності» від 02.06.2016 р. до органів управління державних та комунальних унітарних підприємств включено такий орган корпоративного управління як наглядова рада. До цих змін законодавства єдиним органом управління в унітарних підприємствах був керівник (директор, генеральний директор тощо).

 Чинне законодавство не встановлює вимог та критеріїв, в яких саме випадках має створюватися наглядова рада комунального некомерційного підприємства. Кожна територіальна громада має розробити свої умови створення наглядових рад у комунальних некомерційних підприємствах своєї територіальної громади.

 Так, рішенням місцевої ради мають бути затверджені критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради комунального некомерційного підприємства є обов’язковим, та визначений порядок її утворення, створення комітетів та призначення членів, організації діяльності та ліквідації. Компетенція наглядової ради, її кількісний склад, порядок скликання, проведення засідання, прийняття рішень та інші питання внутрішньої організації діяльності наглядової ради можуть бути визначені в статуті підприємства та положенні про наглядову раду. Таким чином, у закладах охорони здоров’я – комунальних некомерційних підприємствах наглядова рада буде створюватися лише в тому випадку, якщо таке підприємство буде відповідати критеріям, прийнятим відповідною територіальною громадою. Повний пакет для створення наглядової ради комунального підприємства за цим посиланням: http://kerivnyk.org.ua/nahlyadovi-rady-komunalnyh-pidpryjemstv-povnyj-paket-dokumentiv-dlya-stvorennya.html

 рада 2Що таке спостережна рада медичного закладу?

п 1.4.10. методичних рекомендацій з питань перетворення…Спостережна рада

Спостережна рада створюється за рішенням власника закладу охорони здоров’я вторинного та третинного рівнів. За бажанням власника, спостережна рада може бути створена у закладах, що надають первинну медичну допомогу (ст. 24 Основ). Порядок утворення, права, обов’язки спостережної ради закладу охорони здоров’я і типове положення про неї затверджуються Кабінетом Міністрів України, зокрема до спостережної ради обираються не більше 15 осіб, строком на 2 роки.

 Спостережна рада закладу охорони здоров’я може складатися з: одного представника власника закладу охорони здоров’я (ЗОЗ) (уповноваженого ним органу); представників структурних підрозділів із питань охорони здоров’я та соціального захисту населення місцевої державної адміністрації та/або виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування – від однієї до чотирьох осіб; депутатів місцевих рад (за згодою) – від однієї до двох осіб; представників громадськості та громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на захист прав у сфері охорони здоров’я, організацій, що здійснюють професійне самоврядування у сфері охорони здоров’я (за згодою) – від однієї до восьми осіб (по одному представнику від кожної організації).

Порядок створення спостережної ради:

Етап 1. Повідомлення. Власник ЗОЗ (уповноважений ним орган) повідомляє про намір створити спостережну раду при ЗОЗ державної або комунальної форми власності на своєму офіційному веб-сайті та надсилає письмове повідомлення керівнику відповідного ЗОЗ, заінтересованим органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування.  Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення про намір створити спостережну раду, а депутати місцевих рад (за їхньою згодою), представники громадськості, громадських об’єднань та організацій, що здійснюють професійне самоврядування, протягом 10 робочих днів з моменту розміщення інформації на веб-сайті власника ЗОЗ (уповноваженого ним органу), направляють власнику ЗОЗ пропозиції щодо включення своїх представників до її складу.

Етап 2. Відбір кандидатів. Відбір представників громадськості, громадських об’єднань та організацій, що здійснюють професійне самоврядування, проводиться шляхом рейтингового голосування за кандидатів у члени спостережної ради на офіційному веб-сайті власника ЗОЗ. Для проведення рейтингового голосування та опрацювання його результатів власник ЗОЗ створює комісію у складі від трьох до п’яти осіб. Комісія забезпечує підготовку електронних бюлетенів для голосування та розміщення їх на веб-сайті власника ЗОЗ. Рейтингове голосування за кандидатів від громадськості, громадських об’єднань та організацій, що здійснюють професійне самоврядування, у члени спостережної ради здійснюється шляхом заповнення електронних бюлетенів. У електронному бюлетені зазначаються в алфавітному порядку прізвища усіх кандидатів від громадськості, громадських об’єднань та організацій, що здійснюють професійне самоврядування. Електронний бюлетень для голосування заповнюється шляхом обов’язкового виставлення кандидатам від громадськості, громадських об’єднань та організацій, що здійснюють професійне самоврядування, рейтингових балів від 1 до 5.

Кожен із рейтингових балів виставляється лише один раз незалежно від кількості включених до електронного бюлетеня кандидатів. Електронний бюлетень, заповнений з порушенням зазначених вимог, є недійсним. Підрахунок голосів здійснюється комісією. У разі коли за результатами рейтингового голосування з відбору кандидатів від громадськості, громадських об’єднань та організацій, що здійснюють професійне самоврядування, їх кількість перевищує вісім осіб, проводиться повторне рейтингове голосування серед кандидатів, які набрали однакову найменшу кількість балів. Якщо від громадськості, громадських об’єднань та організацій, що здійснюють професійне самоврядування, запропоновано до восьми кандидатів, рейтингове голосування не проводиться.

Комісія перевіряє відповідність кандидатів від громадськості, громадських об’єднань та організацій, що здійснюють професійне самоврядування, власника ЗОЗ (уповноваженого ним органу), структурних підрозділів з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення місцевої державної адміністрації та/або виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад вимогам, визначеним в пункті 8 даного Положення. У разі відповідності кандидатів зазначеним вимогам, комісія пропонує власнику ЗОЗ прийняти рішення про обрання їх до складу спостережної ради.

Етап 3. Затвердження. Власник ЗОЗ (уповноважений ним орган) протягом 10 робочих днів після отримання пропозицій від комісії, приймає рішення про затвердження персонального складу спостережної ради. Мета діяльності спостережної ради Метою діяльності спостережної ради є сприяння реалізації права громадян на участь в управлінні охороною здоров’я.

Зокрема, у своїй діяльності спостережна рада: y розглядає питання щодо дотримання вимог законодавства під час здійснення медичного обслуговування населення закладом охорони здоров’я; y розглядає питання щодо дотримання закладом охорони здоров’я прав та забезпечення безпеки пацієнтів під час здійснення медичного обслуговування, в тому числі питання щодо належного розгляду скарг пацієнтів (їх законних представників, членів сім’ї та родичів) та реагування закладу охорони здоров’я на такі скарги; y розглядає питання щодо результатів фінансово-господарської діяльності закладу охорони здоров’я; y вносить керівнику закладу охорони здоров’я пропозиції з питань діяльності закладу охорони здоров’я, покращення якості забезпечення населення медичним обслуговуванням, дотримання прав та забезпечення безпеки пацієнтів; y бере участь у підготовці пропозицій щодо розвитку матеріально-технічної бази та інфраструктури закладу охорони здоров’я; y подає пропозиції керівнику закладу охорони здоров’я щодо оптимізації організаційної структури такого закладу за напрямами його діяльності; y розглядає інші питання, пов’язані з фінансово-господарською діяльністю закладу охорони здоров’я, здійсненням медичного обслуговування, дотриманням прав та забезпеченням безпеки пацієнтів; y інформує власника закладу охорони здоров’я (уповноважений ним орган) про недоліки діяльності такого закладу, випадки недодержання вимог законодавства під час здійснення медичного обслуговування населення; y подає пропозиції власнику закладу охорони здоров’я (уповноваженому ним органу) та керівнику закладу охорони здоров’я щодо вжиття заходів для усунення виявлених порушень та підвищення рівня забезпечення безпеки пацієнтів у закладі охорони здоров’я; y з урахуванням вимог законодавства щодо інформації з обмеженим доступом висвітлює свою діяльність у засобах масової інформації, на зборах, конференціях тощо, оприлюднює результати своєї роботи на офіційних веб-сайтах закладів охорони здоров’я (за наявності) і власника закладу охорони здоров’я (уповноваженого ним органу), розміщує інформацію про діяльність спостережної ради на інформаційних стендах у закладах охорони здоров’я в доступних для пацієнтів місцях.

рада 4Що таке опікунська рада медичного закладу?

 п 1.4.11.  методичних рекомендацій з питань перетворення…Опікунська рада

 При закладах охорони здоров’я з метою сприяння їх діяльності можуть утворюватися опікунські ради. Опікунська рада при закладі охорони здоров’я є громадським консультативно-дорадчим органом, створеним з метою забезпечення права громадян на участь в управлінні та здійсненні громадського нагляду в сфері охорони здоров’я.

До складу опікунської ради (за їхньою згодою) можуть включатися благодійники, представники громадськості та громадських об’єднань, благодійних, релігійних організацій, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, волонтери та інші. Рішення про створення опікунської ради при закладі охорони здоров’я та положення про неї затверджуються наказом керівника закладу охорони здоров’я або уповноваженого органу.

Порядок функціонування, права та обов’язки опікунської ради визначаються положенням про опікунську раду, Наказом Міністерства охорони здоров’я від 23.02.2014 № 517, примірним положенням про опікунську раду при закладі охорони здоров’я.

Примірним положенням до функцій опікунської ради віднесено: y сприяння ефективній діяльності закладу охорони здоров’я шляхом участі у визначенні напрямків його розвитку та підготовці пропозицій з удосконалення діяльності закладу; y участь у плануванні та здійсненні заходів щодо залучення додаткових ресурсів на цільові потреби закладу охорони здоров’я та пацієнтів; y залучення коштів, які надійшли у вигляді благодійної допомоги та інших ресурсів, залучення яких не заборонено законодавством України; y здійснення громадського нагляду за використанням коштів, що надійшли до закладу охорони здоров’я у вигляді благодійної допомоги та з інших джерел, не заборонених законодавством України; y надання потенційним благодійникам об’єктивної та обґрунтованої інформації (рекомендацій) щодо закупівлі медичного обладнання, медикаментів, необхідних для закладу охорони здоров’я; y встановлення та підтримка взаємодії закладу охорони здоров’я з відповідними структурами, в тому числі закордонними, та сприяння в організації заходів з обміну досвідом; y інформування громадськості про діяльність закладу охорони здоров’я та опікунської ради; y представництво інтересів та захист прав пацієнтів та працівників закладу охорони здоров’я відповідно до законодавства України; y інші завдання, пов’язані з розвитком громадянського суспільства, забезпеченням прав на охорону здоров’я та розвитком галузі охорони здоров’я, що мають важливе суспільне значення.

Оскільки положення є примірним, воно має виключно рекомендаційний характер. За необхідності, на опікунську раду можуть бути покладені й інші функції, в межах не заборонених законом

 

 Що таке опікунська рада і для чого вона потрібна, яка мотивація для керівника закладу її створювати добре висвітлено у цьому джерелі: https://www.ilf-ua.com/uk/blog/opikunska-rada-pri-likarni-resurs-dlia-uspishnoyi-reorganizatsiyi/

 

Опікунська рада – це дорадчий орган. Його завдання – брати участь у розробці стратегії розвитку лікарні і допомагати її реалізовувати. Звичайно, зусиллями опікунської ради можна залучати і матеріальні ресурси. Але в умовах реформи на перший план виходить можливість і бажання його учасників поділитися своїм досвідом – в управлінні, у прийнятті бізнес-рішень, у побудові команди, у  маркетингу, розвитку сервісу тощо.

Для лікарень це – унікальний шанс. Коли в країні немає компетентних управлінців із медсфери в достатній кількості, за допомогою опікунської ради можна скористатися досвідом бізнесу, громадських організацій, пацієнтських об’єднань – тих, хто вже вміє будувати і розвивати працюючі системи.

Зараз медсубвенція поступово замінюється прямою оплатою послуг кожному медпідприємству. І якщо раніше головлікар відповідав за медичну частину роботи і приймав тільки деякі управлінські рішення, то тепер йому треба самостійно організовувати всю роботу медичного закладу, навчитися балансувати між якістю медпослуг, сервісом, і ефективним використанням ресурсів. Це досить складне завдання для тих, кого готували до роботи в умовах обмежених можливостей, по суті – виконувати розпорядження, що надходять зверху.

Виходить, що опікунська рада – це той самий ресурс, якого бракує,  який мотивовано і безкоштовно можуть дати лікарням самі жителі громад. Вони здатні допомогти вчорашній бюджетній установі стати успішним підприємством. Другий важливий ресурс, який дає опікунська рада – це комунікація із зовнішнім світом і можливості залучення додаткових ресурсів (не тільки матеріальних).

 Навіщо опікунська рада головному лікарю

Керівникам медичних установ важливо знати, що саме вони приймають рішення про створення опікунської ради – для цього просто потрібно видати відповідний наказ. Вибравши цей шлях – шлях співпраці з представниками активної громадськості, головний лікар може істотно зміцнити свої позиції, що дозволить стабільно розвивати лікарню в подальшому.

Справа в тому, що сьогодні лікарні все ще залежні від політичної кон’юнктури, ряду інших місцевих факторів – кожному лікарю це близько і зрозуміло. І незважаючи на отриману свободу як керівник автономізованої медустанови, головлікар сьогодні може стати ще більш залежним. Адже тепер він змушений самостійно приймати більшість управлінських рішень – отже, за кожне з них він несе відповідальність.

 Створюючи опікунську раду, головний лікар робить свою діяльність більш відкритою для всієї громади. Адже якщо стратегія розвитку лікарні буде розроблена і схвалена членами опікунської ради, вони будуть її розуміти, підтримувати і відстоювати в разі потреби. А це в свою чергу може стати запорукою успішного реформування в цілому.

 Опікунська рада не має права вето чи імперативного права голосу – її рішення носять рекомендаційний характер. Але її учасники можуть представляти лікарню перед третіми особами – донорами, меценатами, представниками громадянського суспільства. Це більше дорадчий орган, який, якщо він правильно сформований, здатний підтримати стійкі позитивні зміни в медицині на місцевому рівні.

 Що може піти не так

В одному місті головою опікунської ради було обрано заступника голови обласної державної адміністрації. Подібні рішення містять у собі дуже високий ризик того, що нові формули, запропоновані командою реформаторів, будуть наповнюватися старими смислами. Опікунська рада цілком може стати ще одним формальним органом, куди увійдуть місцеві умовні лідери з метою особистої реалізації. Вони будуть формально збиратися, а лікарям в ці дні доведеться скидатися їм на чай, тістечка і коньяк. В такому випадку опікунську раду, дійсно, краще поки не створювати.

Творцям опікунської ради краще дивитися на неї як на ресурс, який може істотно прискорити і поліпшити розвиток лікарні і відповідно – позитивно вплинути на здоров’я громади. Тому залучати до опікунської ради треба тих, хто дійсно зацікавлений у покращенні якості медпослуг у конкретному місті чи селі: представників бізнесу, місцевої влади, пацієнтських та інших громадських організацій тощо. За рахунок ефективного співробітництва громадськості, бізнесу та місцевої влади можна домогтися дуже швидких результатів у реформуванні місцевого самоврядування та системи охорони здоров’я зокрема.

До речі, першу в Україні опікунську раду при медичному закладі створено у Рівному при КНП «Центр ПМСД «Центральний»

https://www.cnaprv.gov.ua/news/2018/u_rivnomu_stvoreno_pershu_v_ukraini_opikunsku_radu_pri_medichnomu_zakladi

Як розповів головний лікар закладу Олег Шрам,  опікунська рада –  це люди, які бачать потреби громади і об`єктивно оцінююють середовище для змін у самому закладі.

– Це орган, який поєднує у собі консультативні, наглядові, представницькі функції, а також допомагає втілити на практиці  пріоритети й очікування громади, для якої працює заклад. Це не означає, що члени опікунської ради залучені щодня в усі організаційні процеси. Вони мають вирішувати питання: що в лікарні слід зробити для поліпшення результатів, обслуговування рівнян, спільно залучати й розподіляти ресурси для якісного лікування- наголошує Олег Шрам.

До складу ради увійшли 11 членів, головою обрали директора Рівненського Центру розвитку місцевого самоврядування, секретарем – юристконсультантку КНП «Центр ПМСД «Центральний»

Mykola Orlov_press

Підсумовуючи, якщо хочете управляти колегіально, допомагати і контролювати головлікаря – створюєте наглядову раду, якщо маєте  медичні знання і прагнете піднімати якість обслуговування, здійснювати контроль витрачання коштів – створюєте спостережну раду, якщо маєте багато бажання, різнопланових помічників для розвитку медичного закладу, контролю за благодійними коштами, комунікаторів із бізнесом та різними рівнями влади – створюєте опікунську раду.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 голос (а, ів), середній бал: 5,00 із 5)
Loading...