Керівник: Мудрішаємо разом. Керуймо ефективно!

Безболісний перехід ФОП «спрощенця» на «загальносистемника»

200 тисяч підприємців, що працювали на спрощеній системі оподаткування готові до припинення своєї діяльності. Частина продовжить бізнес у тіні, частина вже зараз опробовує нові схеми співпраці. Наприклад через юридичні особи, що працюють на спрощеній системі. Законодавство дозволяю працювати юрособам між собою. Тільки ланцюжок тепер трохи стає довшим і дорожчим на 5%. ФОП спрощенець – юрособа спрощенець- юрособа на загальній системі. Найтяжче буде тим, хто переходить таки на загальну систему оподаткування. ФОП у своїй білдьшості не вміють адмініструвати, обліковувати податки і операції. Тому їх чекає хвиля перевірок, перших розчарувань. Завдання буде заробити на всі органи плюс на себе, а не тільки на себе як було до 1 квітняJ Виросте попит на бухгалтерські, консультаційні та аудиторські послуги.

До сьогоднішнього дня відсутні у повному обсязі інструкції, розяснення, рекомендації які б дозволили безболісно і правильно оцінити ситуацію і перейти від спрощеної на загальну систему оподаткування підприємцями. Це створює вже напружену ситуацію, черги в ДПІ у реєстраторій та повну розгубленість самих підприємців.

Наш портал продовжує друкувати найцікавіші практичні рекомендації які стосуються цієї теми, а також надає консультації щодо підприємницької діяльності, роботи із контролюючими органами, рекомендації найкращих варіантів продовження ведення бізнесу, сприяємо бізнес-еміграції (переведенню бізнесу до іншої країни), підвищення кваліфікації керівників та менеджерів (тренінги, індивідуальні консультації, навчання, стажування у т.числі за кордоном). Звертайтесь Analitik_Rivne@bigmir.net Працюємо по усіх країні.

Чергова добірка матеріалів по ФОП на загальній системі із відкритих джерел, що видались нам цікавими і корисними для вас:

Фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування

http://podatok.vlasnasprava.info/podatkovyj-kodeks/faq/243-2011-01-27-15-09-02.html

Об’єкт оподаткування

Що є об’єктом оподаткування фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування відповідно до Податкового кодексу України?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (ви­ручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господар­ською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Строки подання декларації

В який термін надається податкова декларація фізичної особи — підприємця з 01.01.2011 р.?

Відповідно до п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 розд. II та п. 177.5 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI фізичні особи-підприємці подають до органу державної податкової служби по­даткову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 ка­лендарних днів, що настають за останнім календар­ним днем звітного (податкового) року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі в разі переходу зі спрощеної системи на загальну

Який порядок нарахування авансових платежів фізичною особою — підприємцем, яка протягом поточного року перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподатку­вання?

Відповідно до п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 % річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачують до бюджету по 25 % що­кварталу (до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і 15 лис­топада). Фізичні особи — підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування подають податкову декларацію за ре­зультатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що наста­нуть у звітному податковому році. Ураховуючи вищевикладене, фізичні особи — підприємці, які пере­йшли протягом поточного звітного року зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему опо­даткування нараховують та сплачують авансові платежі на підставі квартальної декларації, яка по­дається ними після закінчення кварталу, в якому від­бувся перехід. Наприклад, якщо платник податків пе­рейшов на загальну систему оподаткування з II квар­талу, то декларація подається після закінчення цього кварталу і авансові платежі нараховуються платником самостійно з урахуванням суми податку, що нарахову­ється на доходи, зазначені в декларації.

Витрати на комунальні послуги включаються до витрат фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування

Чи має право фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування включити до валових витрат вартість комунальних по­слуг, сплачених за приміщення, яке вона орен­дує?

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням до­ходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розд. III «Податок на прибуток підприємств» цього Ко­дексу (п. 177.4 ст. 177 ПКУ). Склад витрат та порядок їх визначення зазначено у ст. 138 розд. III ПКУ, відпо­відно до якої до складу витрат уключаються, зокрема, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страху­вання, оперативну оренду основних засобів, інших не­оборотних активів загальновиробничого призначення (п.п. «в» п.п. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138 ПКУ).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які вра­ховуються для визначення об’єкта оподаткування, ви­знаються на підставі первинних документів, що під­тверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, установлених розд. // цього Кодексу.

Згідно з нормою гл. 58 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 762 гл. 58 Цивіль­ного кодексу за користування майном з наймача справ­ляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Таким чином, витрати на комунальні послуги, ви­користані в орендованому приміщенні, уключаються до валових витрат фізичної особи — підприємця (орендаря) на підставі рахунків орендодавця, в яких наведений розрахунок вартості спожитих орендарем комунальних послуг, обчислений пропорційно площі, що займає такий орендар в орендованому приміщенні. Зазначені розрахунки проводяться орендодавцем згідно з умовами відповідних договорів щодо відшко­дування вартості комунальних послуг та мають бути узгоджені з орендарем.

Віднесення ПДВ до складу витрат фізособи-підприємця, що не є платником ПДВ

Чи має право фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування, яка не за­реєстрована платником ПДВ, відносити до складу витрат суми ПДВ з 01.01.2011 р.?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковува­ний дохід, тобто різниця між загальним оподатковува­ним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’я­заними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Згідно з п. 177.3 ст. 177 ПКУ для фізичної особи — підприємця, зареєстрованої як платник податку на до­дану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни при­дбаних або проданих товарів (робіт, послуг). Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосе­редньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розд. III ПКУ.

Згідно з п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 розд. III ПКУ для платників податків, які не зареєстровані як плат­ники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податку на додану вартість, сплачені у складі ціни придбаних товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку. При цьому розд. /// ПКУ набирає чинності з 1 квітня 2011 року. Тобто до моменту набрання чинності розд. /// ПКУ діють норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (Далі – Закон).

Отже, до складу валових витрат уключаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), установлених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ, за винятком податків, зборів (обов’язкових платежів), передбачених п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону, зокрема податку на додану вартість. Ураховуючи вищевикладене, фізичні особи — підприємці, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, мають право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг), до складу ціни яких входить ПДВ.

Віднесення ЄСВ до складу витрат фізособи-підприємця

Чи може фізична особа — підприємець на за­гальній системі оподаткування з 2011 року віднести до своїх валових витрат сплачений єдиний соціальний внесок?

Відповідно до п. 177.4 ст. 177розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально під­тверджені витрати, що включаються до витрат вироб­ництва (обігу) згідно з розд. III ПКУ. До складу витрат відносяться, зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання.

З 01.04.2011 р. не включаються до складу валових витрати на придбання товарів у фізосіб-спрощенців

Чи має право фізична особа — підприємець уключити до складу валових витрат вартість товарів (робіт, послуг), які будуть придбані у фізичних осіб — підприємців, що є платни­ками єдиного податку, відповідно до норм По­даткового кодексу України?

Відповідно до п. 177.4 ст. 177розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат вироб­ництва (обігу) згідно з розд. III ПКУ.

Згідно з п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 розд. III ПКУ не включаються до складу валових витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи — підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатиза­ції).

При цьому розд. III ПКУ набирає чинності з 01.04.2011 р. Таким чином, якщо фізична особа — під­приємець придбаває товар (роботи, послуги) у фі­зичних осіб — підприємців — платників єдиного податку, то такі витрати не включаються до складу валових витрат платника податків починаючи з II кварталу 2011 року.

Ставка оподаткування доходів фізосіб-підприємців

За якою ставкою оподатковуються доходи, отримані фізичною особою — підприємцем з 2011 року?

Відповідно до п. 177.1ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755^1 (далі — ПКУ) доходи фізичних осіб — підприємців, отримані протягом календарного року від провадження госпо­дарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 розд. IV ПКУ ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо одержаних доходів фізичною особою — підприємцем, а у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої за­коном на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 % суми перевищення.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 розд. IV ПКУ об’єктом опо­даткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (ви­ручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господар­ською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Авансові платежі, якщо в наступному році діяльності не буде

Чи повинна фізична особа — підприємець сплачувати авансові платежі, якщо вона в на­ступному році не планує здійснювати діяль­ність?

Відповідно до ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755^1 (далі – ПКУ) з 1 січня 2011 року фізичні особи — підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за ре­зультатами календарного року у строки, установлені цим Кодексом для річного звітного податкового пері­оду, в якій також зазначаються авансові платежі з по­датку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 % річної суми податку з оподатковуваного до­ходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачу­ються до бюджету по 25 % щокварталу (до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і 15 листопада).

Фізичні особи — підприємці, які зареєстровані про­тягом року в установленому законом порядку або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на за­гальну систему оподаткування чи сплачували фіксо­ваний податок до набрання чинності ПКУ, подають податкову декларацію за результатами звітного квар­талу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Уперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації під­приємцем.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізич­них осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням спла­ченого ним протягом року податку на доходи та суми плати за торговий патент на підставі документаль­ного підтвердження факту їх сплати. Надмірно спла­чені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем само­стійно та сплачуються до бюджету щокварталу (до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і 15 листопада). При цьому ПКУ передбачено, що остаточний роз­рахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно зданими, зазначеними в річній податковій декларації та у разі надмірно сплачених сум податку вони підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку.

Книга обліку доходів і витрат фізособи-підприємця на загальній системі оподаткування

Чи зобов’язана фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування вести Книгу обліку доходів і витрат з 01.01.2011 р. та за якою формою?

Відповідно до п. 177.10 ст. 177розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI фізичні особи — підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку до­ходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

Виплата доходу юридичною особою фізичній особі — підприємцю

Чи повинна юридична особа при виплаті доходу фізичній особі — підприємцю на загальній системі оподаткування утримувати ПДФО 3 01.01.2011 р.?

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) під час нарахування (виплати) фізичній особі — підпри­ємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах об­раних нею видів діяльності, суб’єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізич­ною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію свідоцтва про державну реє­страцію її як суб’єкта підприємницької діяльності.

До того ж це правило не застосовується в разі на­рахування (виплати) доходу за виконання певної ро­боти та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що від­носини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до праців­ника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

У Книзі обліку доходів та витрат суми ПДВ не відображаються

Чи потрібно відображати в Книзі обліку до­ходів та витрат суми ПДВ, якщо фізична особа — підприємець на загальній системі за­реєстрована платником ПДВ у 2011 році?

Згідно зі ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI для фізичної особи — під­приємця, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми по­датку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, фізичні особи — підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, в Книзі обліку до­ходів та витрат суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

Податкова декларація подається незалежно від того, чи провадиться діяльність

Чи потрібно фізичній особі — підприємцю на загальній системі оподаткування подавати річну податкову декларацію про доходи, якщо протягом звітного року діяльність не провади­лась?

Відповідно до п.п. 177.5 ст. 177розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) фізичні особи — підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, установлені ПКУ для річ­ного звітного податкового періоду, в якій також зазна­чаються авансові платежі з податку на доходи.

Таким чином, фізична особа — підприємець на за­гальній системі оподаткування повинна надавати за результатами календарного року податкову де­кларацію про доходи незалежно від того, чи про­вадилась протягом звітного року підприємницька діяльність, чи ні.

Фізична особа — підприємець формує дохід за касовим методом

Як з 01.01.2011 р. формується загальний опо­датковуваний дохід та сума витрат фізичної особи — підприємця на загальній системі опо­даткування, а саме: за касовим методом чи за першою подією?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально під­твердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця. При цьому оскільки виручкою фізичної особи — підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатко­вуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (до каси) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосову­ється касовий метод. До складу витрат уключаються тільки витрати, пов’язані з отриманням доходу та під­тверджені відповідними документами про їх оплату.

Оформлення первинних документів для підтвердження витрат фізичної особи — підприємця

Як мають бути оформлені первинні документи, що підтверджують витрати фізичної особи — підприємця?

Діє з 01.04.2011 р. Згідно з п. 177.4 ст. 177 Податко­вого кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (далі — ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать докумен­тально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розд. III цього Кодексу.

Склад витрат та порядок їх визначення викладено у ст. 138 розд. III ПКУ. Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта опо­даткування, визнаються на підставі первинних доку­ментів, що підтверджують здійснення платником по­датку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського об­ліку, та інших документів, установлених розд. II цього Кодексу. Платник податку для визначення об’єкта опо­даткування має право на врахування витрат, підтвер­джених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати фізособи-підприємця на загальній системі оподаткування у І кварталі 2011 року

Яким законодавчим актом потрібно керуватися фізичній особі — підприємцю на загальній системі оподаткування при включенні до складу витрат понесені витрати, безпосередньо пов’я­зані з отриманням доходів за підсумками І кварталу 2011 року?

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового ко­дексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (далі — ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних дотриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розд. III ПКУ. При цьому розд. III ПКУ набирає чинність лише з 1 квітня 2011 року.

Тобто до періоду набрання чинності розд. III ПКУ діють норми Закону України «Про оподаткування при­бутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі — Закон).

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92 до складу витрат, безпосе­редньо пов’язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) відповідно до п. 5.2 ст. 5 За­кону.

Ураховуючи вищевикладене, фізичні особи — під­приємці на загальній системі оподаткування при поданні до органу ДПС податкової декларації за ре­зультатами календарного року мають право вклю­чати до складу валових витрат за І квартал 2011 року витрати, які визначені у л. 5.2 ст. 5 Закону.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка як у грошовій, так і в натуральній формі

Які доходи включаються до загального опо­датковуваного доходу фізичної особи — під­приємця на загальній системі з 01.01.2011 р.?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ об’єктом опо­даткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і докумен­тально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Ураховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі — підприємцю як у гро­шовій, так і в натуральній формі, а саме:

— виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (утому числі відсотки банку);

— виручка в натуральній (негрошовій формі);

— суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші до­ходи, пов’язані із здійсненням підприємницької ді­яльності.

Порядок припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця

http://tax-ua.it-blogs.com.ua/post-528.aspx

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, регулюються Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” №755 (далі – Закон).

Статтею 5 Закону визначено, що державна реєстрація фізичних осіб – підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній державній адміністрації за місцем проживання фізичної особи – підприємця. До повноважень державного реєстратора відноситься, зокрема, і проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичними особами – підприємцями (стаття 6 Закону).

Слід зазначити, що інформація про прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності підлягає обов’язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (стаття 22 Закону). Підставою для публікації таких повідомлень є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР). Повідомлення підлягають опублікуванню спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації протягом десяти робочих днів з моменту внесення відповідного запису до ЄДР.

Для внесення до ЄДР запису про рішення фізичної особи – підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем та документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою – підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності. Якщо документи подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред’являється паспорт.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця визначений Розділом VI Закону. Так, зокрема, згідно частини дев’ятої статті 47 Закону для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа – підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

– заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням;

– свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця;

– довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов’язкових платежах). Така довідка надається після проведення документальної перевірки підприємницької діяльності фізичної особи;

– довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;

– довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.

Слід зазначити, що державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення фізичної особи – підприємця, якщо вони не передбачені частиною дев’ятою статті 47 Закону.

Порядок надання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування встановлено статтею 51 Закону.

Дата внесення до ЄДР запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем (частина 15 статті 47 Закону).

стаття відновлена

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (ще не оцінили)
Loading...